Карієспрофілактична ефективність «Мінеролу»

Автори - Оксана Дєньга, Ольга Макаренко, Людмила Борисенко, Василь Горохівський, журнал ДентАрт 2022 №3

Резюме: В експериментальному дослідженні на щурах, які перебували на карієсогенному раціоні й отримували перорально дієтичну добавку «Мінерол» у поєднанні з чищенням зубів пастою «Мінерол», встановлено зниження кількості каріозних порожнин на 35,0 % та їхньої глибини на 54,6 %.

Карієспрофілактичну ефективність комплексу пояснюють запобіганням порушенню активності фосфатаз пульпи, від яких залежить формування твердих тканин зубів тварин.

Клінічні спостереження у дітей 6–7 років з карієсом зубів, яким призначали курсами дієтичну добавку і чищення зубів пастою «Мінерол», засвідчили гальмування приросту карієсу зубів у 1,47 раза.

Експериментальні дослідження і клінічні спостереження встановили високу карієспрофілактичну ефективність застосування комплексу «Мінерол» у карієсогенних умовах.

Ключові слова: карієс, фосфатази пульпи, діти 6-7 років, карієспрофілактична дія, «Мінерол»

Abstract:

In an experimental investigation, rats on a cariogenic diet were treated with the oral dietary supplement “Minerol” in combination with tooth brushing using “Minerol” paste. A decrease in the number of carious cavities by 35.0% and their depth by 54.6% was observed.

The caries-prophylactic efficiency of the complex is explained by the prevention of disruptions in pulp phosphatase activity, which is essential for the formation of hard dental tissues in animals.

Clinical observations of 6–7-year-old children with dental caries who were prescribed a course of treatment with the dietary supplement and tooth brushing using “Minerol” paste showed a 1.47-fold reduction in the progression of dental caries.

Experimental studies and clinical observations confirmed the high caries-prophylactic efficiency of the “Minerol” complex under cariogenic conditions.

Keywords: caries, pulp phosphatases, children 6-7 years old, caries preventive effect, «Minerol»

Карієс зубів – серйозна медична і соціальна проблема у багатьох промислово розвинених країнах, країнах з перехідною економікою. Це найважливіша проблема здоров’я ротової порожнини у дітей раннього віку.

До цього часу не проводилася оцінка впливу карієсогенного раціону на щурах на фоні використання лікувально-профілактичного комплексу, що включає дієтичну добавку «Мінерол» та зубну пасту «Мінерол», а також клінічна оцінка ефективності впливу лікувально-профілактичних заходів на стоматологічний статус дітей 6–7 років з карієсом зубів. Тож наше дослідження актуальне для сучасної стоматології дитячого віку.

Метою цієї роботи було дослідження карієспрофілактичної дії дієтичної добавки «Мінерол» та зубної пасти «Мінерол» на щурах, а також оцінка ефективності застосування цих препаратів у дітей 6–7 років із карієсом зубів.

Матеріали та методи дослідження

Експеримент було проведено на 30 одномісячних самках лабораторних щурів масою від 46 до 58 г. Щури перебували у стандартних умовах віварію, мали вільний доступ до корму і питної води.

Тварини були розподілені на три групи, по 10 щурів у кожній:

  1. Інтактна група на стандартному раціоні віварію.
  2. Група на карієсогенному раціоні.
  3. Група на карієсогенному раціоні з додатковим щоденним пероральним введенням препарату «Мінерол» у дозі 1 г/кг та чищенням зубів пастою «Мінерол».

Склад карієсогенного раціону за М. Г. Бугаєвою та С. А. Нікітіним: 57 % цукру, 18,5 % сиру, 18,5 % сухарів із пшеничного хліба, 5 % соняшникової олії, 1 % солі, 5 таблеток «Ундевіту» на 1 кг корму.

«Мінерол» (виробник НВМП «ГОБОР», Україна) є джерелом мінералів і містить майже всі макро- та мікроелементи (кальцій, кремній, залізо, магній, натрій, сірку, марганець, калій, фосфор, йод, літій, цинк, мідь, хром, селен), необхідні для фізіологічних процесів. Також виробник препарату пропонує його як природний сорбент із сорбційною поверхнею до 260 м²/г і катіонообмінною ємністю до 100 мг-екв. на 100 г речовини. Сировина «Мінеролу» – глинистий мінерал монтморилоніт, що видобувається з глибини 70–80 м.

Тривалість експерименту становила 50 днів. Тварин виводили з експерименту шляхом тотального кровопускання із серця. Для подальших досліджень виділяли щелепи із зубами для підрахунку кількості та глибини каріозних порожнин, а також пульпу, в якій визначали активність кислої та лужної фосфатаз за допомогою паранітрофенилфосфату.

У клінічному дослідженні 2019 року брали участь 35 пацієнтів – діти віком 6–7 років з карієсом зубів, учні школи №121 м. Одеси (20 осіб – основна група, 15 осіб – група порівняння).

При оцінці дії запропонованого лікувально-профілактичного комплексу використовували показник карієспрофілактичної ефективності, який розраховувався за приростом індексу КПВз протягом 2 років спостережень.

Група порівняння отримувала базову терапію (санація ротової порожнини, професійна гігієна та навчання навичкам особистої гігієни). Основна група пацієнтів, окрім базової терапії, додатково отримувала розроблений лікувально-профілактичний комплекс (табл. 1).

Для статистичної обробки отриманих результатів використовували комп’ютерну програму STATISTICA 6.1 для оцінки достовірності та похибок вимірювань. Статистично значущу відмінність між альтернативними кількісними ознаками з розподілом, що відповідає нормальному закону, оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента.

Результати дослідження та обговорення

Щоденне введення щурам 3-ої групи, яким моделювали карієс зубів, препарату «Мінерол» та чищення зубів пастою «Мінерол» мали карієспрофілактичний ефект, достовірно знизивши кількість каріозних порожнин на 35,0 % (р1 < 0,001), а їхню глибину на 54,6 % (р1 < 0,001). Кількість каріозних уражень у зубах щурів 3-ої групи, незважаючи на суттєві поліпшення, дещо перевищували нормальні значення, зафіксовані у інтактних щурів, які споживали стандартну дієту віварію (р < 0,05), а глибина порожнини відповідала показнику в інтактній групі (табл. 2).

У таблиці 3 подано результати визначення активності кислої та лужної фосфатаз у пульпі різців щурів. Відомо, що активність цих ферментів у пульпі зубів визначає мінералізуючу функцію пульпи. Активність кислої фосфатази в пульпі зубів щурів 2-ої групи збільшилася на 86,9 % (р < 0,001), а активність лужної фосфатази пульпи, навпаки, знизилася на 33,2 % (р < 0,001). Кисла фосфатаза – деструктивний фермент, який діє при низьких значеннях рН і руйнує тканини зубів. Лужна фосфатаза бере участь у процесах мінералізації та формуванні кристалів гідроксиапатиту твердих тканин зуба і діє при оптимумі рН у лужному діапазоні. Тому значним збільшенням активності кислої фосфатази та одночасним зниженням активності лужної фосфатази в пульпі зубів щурів 2-ої групи можна пояснити збільшення у них кількості та глибини каріозних уражень через порушення мінералізуючої функції пульпи.

Пероральне введення «Мінеролу» і чищення зубів пастою «Мінерол» щурам 3-ої групи в карієсогенних умовах мали виражений профілактичний вплив на порушену активність фосфатаз пульпи. Так, під впливом перорального застосування «Мінеролу» у поєднанні з гігієною зубною пастою «Мінерол» активність кислої фосфатази пульпи знизилася на 39,5 % (р1 < 0,001), а лужної – збільшилася на 35,7 % (р1 < 0,05). При цьому рівень активності обох фосфатаз пульпи відповідав значенням пульпи у інтактних тварин (р > 0,1). Застосування комплексу не змогло повністю загальмувати розвиток каріозного процесу цих щурів, як бачимо в таблиці 2. На наш погляд, це можна пояснити дуже жорсткими умовами карієсогенної дієти Бугаєвої та Нікітіна, споживання якої викликало, окрім розвитку карієсу, і суттєве відставання у прирості маси тіла щурів.

Застосування комплексу «Мінерол» не вплинуло на зниження маси тіла тварин. Це може бути пов’язано і з сорбційними властивостями препарату. Тому, вважаємо, доцільно досліджувати цей комплекс із додатковим поєднанням препаратів кальцію.

На наступному етапі дослідження ми оцінювали стан твердих тканин зубів з карієсом у дітей 6-7 років міста Одеси у процесі проведення запропонованих профілактичних заходів (табл. 4).

У початковому стані значення показника твердих тканин зубів КПВз особливо не відрізнялися між обома досліджуваними групами дітей (p > 0,1). Через пів року спостережень приріст карієсу постійних зубів у дітей основної групи був 0,35, що на 25,6 % менше, ніж у дітей, що отримували тільки базову терапію. Тенденція загальмування каріозного процесу в групі, що вживала дієтичну добавку та зубну пасту «Мінерол», спостерігалася і через рік та два роки дослідження і помітно відрізнялася від групи порівняння (p < 0,01). При цьому приріст карієсу зубів в основній групі був у 1,47 раза менший, ніж у групі порівняння.

КПЕ = 100 – 0,76·100 = 32,14 % / 1,12

Отримані результати свідчать про достатньо високий профілактичний ефект запропонованого лікувально-профілактичного комплексу, що містив дієтичну добавку та зубну пасту «Мінерол».

Висновки

Експериментальні дослідження ефективності комплексу «Мінерол» встановили його дуже високу профілактичну дію щодо запобігання розвитку каріозного процесу та порушенню мінералізуючої функції пульпи зубів тварин, які перебували у карієсогенних умовах.

Отримані результати дають підставу використовувати пропонований лікувально-профілактичний комплекс препаратів у клінічній практиці у дітей 6-7 років з карієсом зубів.

Лікувально-профілактичний захід у дітей 6-7 років з карієсом зубів, розроблений на підставі експериментальних досліджень, дозволив загальмувати каріозний процес. Але, на наш погляд, доцільно досліджувати цей комплекс із додатковим поєднанням препаратів кальцію, що ми відобразимо в наступних наших дослідженнях.

Література
  1. Стоматология славянских государств: сборник трудов по материалам VIII Международной научно-практической конференции / под. ред. А. В. Цимбалистова, Б. В. Трифонова, А. А. Копытова. – Белгород: ИД «Белгород» НИУ «БелГУ», 2015. – 386 с.

  2. Борисенко Л. Н. Формула здоровья / Л. Н. Борисенко, Е. Н. Стародубцев. – Киев, 2015. – 56 с.

  3. Методи дослідження стану кишечнику та кісток у лабораторних щурів. Довідник / О. А. Макаренко, Л. М. Хромагіна, І. В. Ходаков та ін. – Одеса: видавець С. Л. Назарчук, 2022. – 81 с.

  4. Хоменко Л. О. Терапевтична стоматологія дитячого віку / Хоменко Л. О., Чайковський Ю. Б., Смоляр Н. І. та ін. – Київ: Книга плюс, 2014. – 432 с.

  5. Макаренко О. А. Как защитить костную ткань. – Одеса: КП «Одеська міська друкарня», 2013. – 52 с.

  6. Шаковец Н. В. Факторы возникновения и развития кариеса зубов у детей раннего возраста / Н. В. Шаковец // Педиатрия. – 2011. – № 2. – Минск, Беларусь.

  7. Ковальчук В. В. Патогенетическое обоснование профилактики раннего детского кариеса у детей непромышленного региона [Текст] : дис… канд. мед. наук: 14.01.22 / Ковальчук Виктория Викторовна; Государственное Учреждение «Институт стоматологии Национальной академии медицинских наук Украины». – Одесса, 2016. – 162 с.

  8. Біденко Н. В. Ранній карієс тимчасових зубів: перспективи вирішення проблеми // Клінічна стоматологія. – 2011. – № 1–2. – С. 64-68.